Музика впливає на психоемоційну сферу людини, формуючи стереотипи її соціальної поведінки, її мрії, прагнення, корегуючи її професійну діяльність. Ймовірно, що на певній стадії історичного розвитку саме музика сприяла об’єднанню людей у спільноти, їх соціалізації. Ще в соціумі античної цивілізації закладалося усвідомлення високої виховної місії музики, що сприяла формуванню гармонійної особистості, яка здатна була легко адаптуватися до конкретних життєвих колізій, долати перешкоди, гартувати дух і ставати успішними в обраній сфері діяльності.

Участь музичного мистецтва у виховних процесах існувала у всі часи, наразі ж, в епоху цифрової цивілізації це набуло особливої актуальності, через те, що диференціація наукового знання, вузька професіоналізація загрожують збідненню емоційного світу людини, який формує мистецтво, і, насамперед, Музика. Невипадково, у науковий вжиток ще з 90-х років ХХ ст. увійшло поняття «емоційний інтелект», що на новому рівні актуалізує проблему гармонізації відносин «фізиків і ліриків». І визначна роль у цьому належить музичному мистецтву. Величезний досвід у розумінні духовних цінностей, культурних надбань і мистецьких традицій, накопичених людством за багато віків, має бути використаний з усією повнотою людством у ХХІ столітті і є особливо важливим для молодої держави Україна.

Розвиток української культури століттями відбувався в умовах колоніальної експансії та відсутності власної державності. Незважаючи на це, українці зберегли духовний генофонд нації, успадкували культурні цінності попередніх поколінь, віками творили власну самобутню національну культуру і зробили вагомий внесок у світову духовну скарбницю.

Здобуття Україною Незалежності, розбудова самостійної держави відкрили нові обрії розвитку національної культури, сприяли поширенню контактів між країнами, створили передумови для входження української культури у світовий культурний контекст. Плюралізм мистецьких спрямувань відчутно активізував культуру, створив реалізації кожної творчої особистості. Значну роль у цьому процесі відіграли численні міжнародні фонди, громадські організації, різноманітні національно-культурні об’єднання тощо. В культурному просторі України почали відроджуватися цінності, що в тоталітарному суспільстві не функціонували: почуття національної гідності, звернення до національного досвіду, повернення національних святинь тощо.

Культурна політика завжди є пріоритетною для країн, що дбають про свою могутність. З духовного удосконалення Людини закладається ген міцного і щасливого суспільства, а, значить, і потужної Держави!

Втім, з перших днів проголошення Незалежності України професійне мистецтво з його високим призначенням просвітницького виховного спрямування, збереження багатої духовної скарбниці фактично було поставлено на помилковий шлях виняткової самоокупності та комерціалізації. Запропонована суспільству недосконала програма переоцінки цінностей призвела до нівелювання основних механізмів функціонування державницького культуротворення.

Одним з ключових моментів динаміки розвитку суспільства є глибоке розуміння феномену культури як надважливого елементу гуманітарного розвитку. В цьому велике значення людської персоніфікації як способу усвідомлення та презентації ціннісного культурного досвіду на шляху пошуку тих переломних оновлених структур у розвитку культури, формуванні її нових усталених форм існування та створення відповідної законодавчої бази за допомогою залучення фахових представників культурної сфери.

Україна — європейська держава — з унікальною самобутньою професійною культурою, традиції якої сягають глибини століть. Це не тільки яскравий, але й вагомий музичний пласт, що в минулому впливав і на розвиток європейського мистецтва. Золотими літерами вкарбоване ім'я українського композитора Максима Березовського поруч з іменем Моцарта на мармуровій дошці Болонської академії. Прізвища українських меценатів Розумовських вписані в європейську музичну культуру. Сотні імен, сотні яскравих фактів! … Про нас повинні знати, як про шляхетну країну давніх європейських культурних традицій. Це буде формувати ціннісні орієнтири. Якщо ми будемо цінувати себе, свою культуру — нас цінуватимуть у всьому світі.

Наразі, Україна проходить історичні часи своєї глибинної духовної трансформації. І в цьому сенсі справжнє слово Митця уособлює в собі сукупність високих духовних та моральних цінностей і, на часі, стає особливою зброєю захисту нації, її культурного надбання та світлого майбутнього. Воно, як чисте енергетичне джерело щирого прагнення живити та створювати істинну КРАСУ, завжди є відповідальним у формуванні світоглядного бачення Людини, її глибокого філософського розуміння сенсу буття саме через естетичне сприйняття Гармонії світу, безмежної любові та поваги, насамперед, до національної культурної скарбниці, а також й, світового мистецького надбання, що сприяє вихованню справжнього Громадянина своєї Держави!»

Євгенія Басалаєва